На хризантемах
Перлами сяє.
Відповідно до уявлень,запозичених з Китаю, квіти хризантеми мають магічну силу і можуть продовжувати
життя: китайська легенда розповідає про ченця, який жив до нашої ери – він прожив
понад 700 років завдяки тому, що пив росу з хризантем. З давнини, коли
починали цвісти 菊 (きく, кіку, хризантеми), прості люди
прикрашали ними будинки, а знать розважалась катанням на «хризантемових»
човнах.
Про хризантеми складали вірші, співали пісні, заради них
влаштовували поетичні турніри. На довгих паперових стрічках тушшю з особливим
старанням писали вірші відомих поетів і розвішували їх на деревах, щоб вітер
розніс славу про красу квітів по всьому світу. Так було в эпоху Хейан, багато з
того живе й по сьогодні – в наші дні в імператорському палаці влаштовують
літературний турнір, на якому свій вірш може прочитати і звичайний японець і
імператор.
朝茶のむ僧静也菊の花
あさちゃのむそうしづかなりきくのはな
Чернець розслаблено
Ранковий чай смакує.
А поруч – хризантеми у цвіту. 1690, Мацуо Басьо (Переклад І. Бондаренка)
Історія цього свята почалася у 1186 році,
коли при дворі імператора вперше відбулося 九月節句 (くがつせっく, Кугацу секку) – свято дев'ятого
місяця. А у 1211 році його почали святкувати 9-го числа 9-го місяця за місячним
календарем і змінили назву на 重陽の節句 (ちょうようのせっく, Чьойо секку) – дату обрали не
випадково: дев'ятка у східній традиції вважається щасливим числом, а дві
дев'ятки поряд (сховані у назві свята) – означають «довголіття». Оскільки
хризантема і є символом довголіття, то пізніше свято отримало другу назву –
Свято хризантем. В епоху Токугава воно увійшло до п'яти державних свят – 五節句 (ごせっく,
Госекку).
В цей день
готували особливу страву – рис із каштанами. Так з'явилась ще одна назва – 栗の節句
(くりのせっく, Курі-но секку) – свято каштана.
Хризантему давно
використовують у японській кухні – салати, настоянки, вино. У наші дні японці
створюють фантастично красиві ласощі わがし, вагаші. А до сезонних свят
створюють дещо особливе – у вересні можна побачити вагаші у вигляді квітки 菊 (きく,
кіку, хризантеми), 月 (つき, місяця), кролика, кленового листя.
Існували особліві
повір'я та ритуали, пов'язані з хризантемами. Бажаючи комусь здоров'я та
довголіття – підносили йому саке з пелюстками хризантем. Ще робили настоянку з
квітів, листя та стебел хризантем, яку зберігали цілий рік і пили аж у наступне
свято. Тканиною, просякнутою росою з хризантем, красуні протирали обличчя, щоб
зберегти юність та вроду. В епоху Хейан квіти хризантем використовували для
«відвертання лиха» – їх завертали у бавовняну тканину, щоб вона прсякнула
пахощами квітів і потім цією тканиною обтирали тіло, заради здоров'я та
довголіття.
Сьогодні найгарніших
дівчат японці називають О-Кіку-сан, порівнюючи їх з 菊 (きく, кіку)
хризантемами та сонцем.
Молитви про довге
життя у японців були тісно пов'язані з культом предків – 9-го числа 9-го місяця
буддійські ченці у храмах проводили поминальні служби. Під час служби
використовували хризантеми, звідси і її назва – кіку-куйо. Дуже відоме
богослужіння у храмі Каннон в Асакуса, в якому особливе місце відводилось
хризантемам – їх підносили Будді, а по закінченню служби квіти забирали додому.
Вважлося, що тепер хризантеми отримували здатність відганяти хвороби і незгоди.
菊の香やならには古き仏達
きくのかやならにはふるきほとけたち
У замках Нари
Запах хризантем
І будд численних почорнілі лиця.1694,
Мацуо Басьо (Переклад І. Бондаренка)
Хризантема для
японців не тільки магічна квітка й провісниця осені. Довгий час її зображення
вважали в Японії священним і лише імператор та члени його сім'ї мали право
носити одяг з малюнками хризантем. Порушників цього закону карали на смерть.
Сьогодні
хризантема символізує сонце і є символом нації, а стилізоване зображення
16-пелюсткової золотої імператорської хризантеми є основою державного герба.
Найвища ж державна нагорода – орден Хризантеми.
Навіть своїм
походженням Японія зобов'язана цій квітці. У давні часи, розповідає легенда, у
Китаї правив жорстокий імператор. Одного разу до нього дійшли чутки, що за
морем, на далекому острові росте магічна квітка – хризантема. Із її соку можна
приготувати напій довголіття. Але тільки людина з чистим серцем та добрими
намірами може зірвати цю квітку. У імператора та його придворних були чорні та
злі серця, й він вирішив послати замість себе на острів 300 молодих юнаків та
юнок. Та жоден з них не повернувся назад: вражені красою острова, вони
залишились і заснували нову країну – Японію.
しら菊の目に立てゝ見る塵もなし
しらぎくのめにたててみるちりもなし
Хоч як вдивляйся –
Жодної пилинки
На білосніжних квітах хризантем!
Мацуо Басьо (Переклад І. Бондаренка)
У наші дні Кіку-но
секку офіційно не святкують, але з хейанських часів дійшов звичай влаштовувати
виставки квітів та дивовижних ляльок. Ляльки, як окремі персонажі, так і цілі
картини на історичні, релігійні або міфічні сюжети, створюють із живих рослин,
для яких готують спеціальний каркас із бамбука, а обличчя, руки та ноги – з
воску. Костюми та фон, на якому розгортається дія (гори, водоспади, храми),
створюють з листя і квітів різних сортів хризантем. Підбираючи різні форми та
відтінки квітів, складають фіолетові накидки придворних – з фіолетових
пелюсток, зелені штани хакама – із листя, жовті капелюхи – з жовтих квітів.
Двічі на день квіти поливають і картини залишаються чудовими цілий місяць. Діти
дуже люблять цих ляльок.
Немає коментарів:
Дописати коментар