Одуд не грає на дуді, а співає «уд-уд-уд»

 Одуд (О́дуд (Upupa epops)), місцеві назви: худотут, вудвуд, вудко, худко, одітут, (на Закарпатті - попікач) — невеликий яскраво забарвлений птах із довгим вузьким дзьобом і чубчиком, що розкривається у вигляді віяла. Широко поширений у південних і центральних областях Європи й Азії, а також майже на всій території Африки. Улюблене місця існування — відкрита місцевість з розрідженими чагарниками або деревами, така як савана, луки або пасовище. Також трапляється в антропогенних ландшафтах, у фруктових садах і виноградниках. Обережний, але не полохливий — як правило, сторониться людей і відлітає при їх наближенні. Багато часу проводить на землі, полюючи на комах.

Жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris)

Росте як бур'ян  біля шляхів, на полях і городах, подвір'ях, поблизу жител, звалищах, рідше – вздовж берегів річок по всій території України.

   Суцвіття дрібні, жовті, циліндричні (створюють враження нерозкритих бутонів), змінюються пухнастими супліддями на зразок дрібної кульбаби. Усе це, вкупі з кутасто-перистим листям, довершує зовнішність незнищенного бур'яну.

Жовтозілля звичайне, дідик звичайний (Senecio vulgaris L.)  — вид трав'янистих рослин роду жовтозілля (Senecio) родини складноцвітих(Compositae) або айстрових (Asteraceae). Народна назва — кульбаба.

Вечорниця, або Гесперіс - запашна квітка в оздобленні саду

Вечорниці духмяні- нічна фіалка (Hesperis matronalis) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), батьківщиною якої є південна Європа, Туреччина та Вірменія. Натуралізована у США, Канаді, Аргентині, Чилі, Новій Зеландії, багатьох країнах Європи та Азії. Ця рослина є дворічною або недовговічним багаторічником,  культивуються в багатьох  регіонах світу через їх привабливі весняні квіти, хоча і став вже бур’яном. В Україні вид зростає у лісах, серед чагарників, на луках до верхнього пояса гір, дико в Карпатах; крім того, часто розводять у садах і дичавіє.

     Ця квітка більше відома серед квітникарів під ім`ям Гесперіс. Поцікавившись змістом цього іноземного слова, неважко, бо в перекладі з грецького гесперіс (Hesperis) означає вечірній. Ім`я було дано рослині в далекій давнині за те, що його квітки найбільш інтенсивно пахнуть у вечірній і нічний час. Гесперіс входив в число рослин, опис яких є в найперших письмових ботанічних джерелах.

Дереза - не коза, а чагарник

Дереза – колючий декоративний чагарник заввишки до 2,5 м, іноді зустрічаються дерева до 10 м у висоту. Росте на узліссях, у чагарниках, на осипах і сухих схилах, пустищах, вздовж доріг, біля огорож.
   Цей вид дерези має кілька назв: Годжі, звичайний ліцей, дереза берберів, варварська дереза. Батьківщиною звичайної дерези імовірно називають Китай, хоча вона поширилася по всьому світу. Завезений в Україну, здичавів, поширений повсюди, крім високогір'я.

   Дереза, інакше Ліцей (Lycium) або Повій звичайний (Lucium barbarum L.) вічнозелений чагарник сімейства Пасльонові (Solanaceae). Цей чагарник росте в субтропічних і помірних регіонах, більш поширений в Південній Америці. Представники цього виду часто виростають на засолених грунтах, можуть підніматися до 4 тисяч м. над рівнем моря.

Хрінниця крупко видна - Lepidium (Cardaria) draba (L.) Desv.

Хріниця крупкова (Lepidium draba) — вид рослин з роду хріниця родини капустяні. Інші назви «турецька хріниця», «кардарія», «перцевик крупковий».

Екзохорда це дивовижний чагарник з приголомшуючим цвітінням.

Екзохорда (Exochorda racemosa) - рослина з тонкими, гнучкими пагонами, часто нависаючими. У природних умовах чагарник зустрічається виключно на території Азії. І хоча садівникам рослина відомо вже не одну сотню років, культивувати її почали лише близько 100 років тому. Зустрічається на вітчизняних (і не тільки) садових ділянках Екзохорда виключно рідко. Зате в ботанічних садах білосніжний чагарник можна знайти практично повсюдно. Екзохорда відрізняється неймовірно красивим білим цвітінням, через якого рослина часто порівнюють з черемхою  або спірею, але візуально її листя і квітки сильно відрізняються від цих рослин.