Жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris)

Росте як бур'ян  біля шляхів, на полях і городах, подвір'ях, поблизу жител, звалищах, рідше – вздовж берегів річок по всій території України.

   Суцвіття дрібні, жовті, циліндричні (створюють враження нерозкритих бутонів), змінюються пухнастими супліддями на зразок дрібної кульбаби. Усе це, вкупі з кутасто-перистим листям, довершує зовнішність незнищенного бур'яну.

Жовтозілля звичайне, дідик звичайний (Senecio vulgaris L.)  — вид трав'янистих рослин роду жовтозілля (Senecio) родини складноцвітих(Compositae) або айстрових (Asteraceae). Народна назва — кульбаба.

      Однорічна або дворічна трав'яниста рослина, 15-30 см заввишки з ребристими одиночними або розгалуженими стеблами. Листя голі або павутинисто-шерстисті, перисто-роздільні, з нерівномірно-зубчастими частками. Кошики дрібні, циліндричні, в щитковидних волотях; обгортка подвійна, зовнішніх листочків 8-10, коротше внутрішніх, на верхівці чорні; квіти жовті, всі трубчасті. Тичинок 5, зрощені пиляками в трубочку, через яку проходить стовпчик. Зав'язь нижня одногніздова. Плоди — довгасті, веретеноподібні, ребристі, опушені сім'янки з чубком з брудно-білих волосків.

   Цвіте з квітня до вересня. Плоди дозрівають у травні-вересні.

Трава жовтозілля містить алкалоїди (листки — 0,49—3,5 %; стебла — 0,2 — 1,2 %; квітки — близько 3 % ) платифілін, сенецифілін, сарацин, ретрорсин і сенеціонін, аскорбінову кислоту, рутин, барвник, інулін та мінеральні солі. В листках знайдено 54—61 мг% каротину.                                                                                                 Алкалоїдні речовини сенеціонін та сенецінін досить отруйні, тому при приготуванні та застосуванні препаратів слід суворо дотримуватися допустимих доз. Жовтозілля звичайне використовують як протизапальний, знеболюючий, заспокійливий та протисудомний засіб. Листя рослини прикладають до наривів, прискорюючи їх дозрівання, розсмоктування та загоєння.