Дереза - не коза, а чагарник

Дереза – колючий декоративний чагарник заввишки до 2,5 м, іноді зустрічаються дерева до 10 м у висоту. Росте на узліссях, у чагарниках, на осипах і сухих схилах, пустищах, вздовж доріг, біля огорож.
   Цей вид дерези має кілька назв: Годжі, звичайний ліцей, дереза берберів, варварська дереза. Батьківщиною звичайної дерези імовірно називають Китай, хоча вона поширилася по всьому світу. Завезений в Україну, здичавів, поширений повсюди, крім високогір'я.

   Дереза, інакше Ліцей (Lycium) або Повій звичайний (Lucium barbarum L.) вічнозелений чагарник сімейства Пасльонові (Solanaceae). Цей чагарник росте в субтропічних і помірних регіонах, більш поширений в Південній Америці. Представники цього виду часто виростають на засолених грунтах, можуть підніматися до 4 тисяч м. над рівнем моря.

   Гілки дерези колючі зазвичай. Листя розташовуються по черзі або збираються в пучки. Листки прості, цілокраї, черешки короткі. Квіточки ростуть у пазухах по одному або пучками. Чашечка квітки 3-5-зубчаста, зберігається при розвитку плодів. Віночок квітки воронковідно-трубчастий, циліндричний або конічний, з відгином 4-5 лопатевим. Плід-ягода з безліччю насіння.
   Крона звичайної дерези густа. Гілки у неї довге, світло-жовті, тонкі, спочатку ростуть прямо, потім никнуть. Листя узкоелліптічеськіє або довгасто-ланцетні, черешки короткі. Лілово-пурпурові квіти діаметром 2 см, поодинокі або групою у 2-5 ростуть у пазухах листочків. Листя видають приємний запах. Плід-ягода невеликий, довгастий, оранжевого або червоного кольору, многосемянной. Корені товсті, глибокі, формують безліч жорстких кореневих нащадків.
   Розмножується насінням, що проростає досить швидко, не потребують попередньої обробки та напівздерев'янілими живцями, які нарізають по 5-10 см з «п'яткою» (невеликим шматочком старої деревини).
Добре росте на ґрунтах середньої родючості, молоді рослини корисно підгодовувати. Обрізку переносить без проблем, від старої деревини потім відростає.
Зимостійкість рослини середня, краще в зимовий час зберігати в контейнерах в підвалі або прохолодному приміщенні.

  Стиглі висушені ягоди дерези є лікарською сировиною. У Китаї їх називають Годжі - Gou Qi Zi. Плоди збирають, коли вони стануть яскраво-червоними. Сушать, відокремлюють плодоніжки. Знову сушать, поки шкірка не стане крихкою, тоді її очищають. Сушені плоди містять багато вітамінів, аскорбінової кислоти, мікроелементів, протеїнів.
   У медицині азіатських країн ягоди дерези використовують при різних захворюваннях: приглухуватості, запамороченнях, недокрів'ї, ослаблення зору, діабеті, безпліддя, імпотенції. У китайській етномедицині вважається, що ягоди покращують роботу нирок, печінки, можуть навіть перемагати старість.
   Вважається, що препарати з дерези - сильні антиоксиданти, протівострессовое засіб, особливо в поєднанні з женьшенем. Їх призначають як тонізуючий при синдромі хронічної втоми і в той же час при порушеннях сну. Препарати покращують пам'ять, знімають тривожний стан, стимулюють кровотворення. Плоди дерези ефективні при анеміях. У комплексі з куркумой і женьшенем допомагають регуляції вмісту холестерину, що корисно в літньому віці. Також дереза сприяє зниженню ризику катаракти, показана при ослабленні зору, швидкої стомлюваності очей.
   Плоди застосовують у сушеному вигляді, свіжому, сухого екстракту плодів, у вигляді соку. Рекомендується вживати сухих плодів на добу 2-3 р. В Тибеті і Китаї вживають їх у більшій кількості.
   Підвищені дози дерези можуть стати причиною діареї. При початку вживання ягід може порушитися робота нирок і травлення. Якщо таке трапиться, дозу необхідно зменшити.
   У китайській медицині використовуються також кора коренів дерези. Рослину викопують навесні або пізно восени, промивають ретельно коріння, знімають кору, сушать на сонці. Використовують при кашлі, лихоманці, туберкульозі.
Звичайна дереза є гарним медоносом.