Фаце́лія (Phacelia) — рід
рослин родини водолистових. Близько 200 видів, поширені переважно в Америці. В
Україні — тільки в культурі. Як медонос найбільше значення має фацелія
пижмолиста (Phacelia tanacetifolia).
Стебло у фацелії прямовисне
гіллясте із розсіченим непарно-перистим листям висотою 80 см і більше. На
початку вегетації стебло соковите, потім грубшає починаючи із низу.
Кожне розгалуження
закінчується багатоквітковим суцвіттям по 20-40 квітів у кожному, а на цілу
рослину до кількох сотень, а при добрих умовах догляду і до тисячі.
Розпускаються неодночасно, починаючи із низу. Період цвітіння 20-45 днів. Квіти
синьо-фіолетового кольору, в кожній по п'ять тичинок з пиляками зовні квітки, і
одна маточка на дні квітки із зеленою зав'яззю. Нектар виділяються нектарниками
навколо зав'язі на дні квітки і накопичується там ще до її відкриття, тому він
не висихає та добре відвідується бджолами.
В нектарі переважно прості
цукри, бджоли із квітки збирають також пилок. Найкраща продуктивність нектару
на території України в червні і першій половині липня: 0,6-0,7 мг цукру за
добу. Нектаропродуктивність ранніх посівів фацелії сягає до 500 кг/га в
південних регіонах, 250-350 кг/га північніше. В пізніших посівах
нектаропродуктивність падає до 180 кг/га і нижче. Мед світлий із ніжним
ароматом та приємним смаком, належить до вищих сортів.
Зацвітає фацелія через 6-7
тижнів після посіву, в холодну пору цей період може розтягнутися. Тому фацелію
висівають в кілька термінів, цим забезпечують безперестанний медовий конвеєр
для бджіл, і постійне постачання корму худобі. У свіжому вигляді на зелений
корм та у вигляді силосу фацелія добре поїдається великою рогатою худобою,
свинями та вівцями, краще у вигляді сумішей із кормовими багатими на цукор.
Урожай зеленої маси близько 250 ц/га, на родючих, добре зволожених ґрунтах до
500 ц/га. У вигляді сіна не придатний на корм.
Пізні посіви фацелії після
закінчення цвітіння переорюють на зелене добриво.
Немає коментарів:
Дописати коментар